lĭēnĭcus, a, um, adj. [lien], = σπληνικός,
I splenetic.—Subst.
A lĭēnĭci , ōrum, m., splenetic persons , Cael. Aur. Tard. 3, 4, 56; 57; 64.—
B lĭēnĭca , ōrum, n., remedies for spleen , Cael. Aur. Tard. 3, 4, 58.