pantŏmīmus, i, m., = παντόμιμος,
a ballet-dancer , pantomime (cf.: ludius, mimus). Lit., Suet. Aug. 45; id. Calig. 36; 55; 57 al.; Macr. S. 2, 7; Sen. Ep. 95, 56; id. Q. N. 7, 32, 3.